- окреслення
- -я, с.1) Дія за знач. окреслити.2) Обриси, контури, форма чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
окреслення
Смотреть что такое "окреслення" в других словарях:
окреслення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розпливатися — а/юся, а/єшся, недок., розпливти/ся і рідко розплисти/ся, иву/ся, иве/шся, док. 1) Розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому небудь (про рідину). || Розріджуючись, втрачати первісну форму, вигляд. || перен. Лягати або сідати, розвалюватися … Український тлумачний словник
обрис — (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); конфіґурація, окреслення, профіль, абрис; прорис (обрисна різьблена лінія); силует (обрисне зображення когось / чогось) … Словник синонімів української мови
контур — а, ч. 1) Лінія, що окреслює форму предмета; обрис. || Графічне окреслення предмета. 2) спец. Замкнений ланцюг провідників. Контур замкненого провідника. •• Колива/льний ко/нтур замкнене електричне коло, яке містить індуктивні та ємнісні елементи … Український тлумачний словник
розлазитися — иться і рідко розліза/тися, а/ється, недок., розлі/зтися, зеться, док. 1) Лізти, повзти в різні боки; розповзатися. || розм. Повільно розходитися в різні боки на певному просторі. || Розростаючись, стелитися, розстилатися по поверхні чого небудь… … Український тлумачний словник
розліт — льо/ту, ч. 1) Дія за знач. розлетітися, розлітатися I. Розліт птахів. 2) Контур, окреслення чого небудь у вигляді ліній, що розходяться в різні боки і вгору. 3) Політ, рух з поступовим наростанням швидкості. || Сила польоту, швидкість, набута під … Український тлумачний словник
купол — (італ. < лат. бочонок) Конструкція, що перекриває круглі, багатокутні та еліптичні в плані приміщення у вигляді склепіння, внутрішня поверхня якого створюється обертанням кривої (дуги, чверті кола, еліпса тощо) навколо вертикальної осі.… … Архітектура і монументальне мистецтво
розпливатися — 1 дієслово недоконаного виду розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому небудь про рідину; утворювати патьоки, плями, залишати сліди про чорнило, фарбу і т. ін; утрачати чіткість обрисів, окреслення; ставати невиразним у тумані, сутінках,… … Орфографічний словник української мови
розплистися — 1 дієслово доконаного виду розливаючись, розтікаючись, поширюватися по чому небудь про рідину; концентричними колами розходитися по поверхні чого небудь; втрачати чіткість обрисів, окреслення розм. розплистися 2 дієслово доконаного виду стати… … Орфографічний словник української мови
